Усім доводиться хвалити і карати своїх дітей. І скільки існує педагогіка, стільки існує й точок зору, думок, дискусій з цього приводу. І не лише про покарання, а й про заохочення. Одні батьки бояться захвалити дитину і виховати її надто розпещеною, інші, навпаки, використовують похвалу як головний метод виховання. Одні батьки використовують покарання, інші ж заперечують, особливо тілесне: вони бояться подавити в дитині особистість.

Що ж таке покарання дитини? Відомий американський вчений, дитячий лікар і педагог Б.Спок дає покаранню наступне визначення: «Покарання - це надзвичайна міра, яка застосовується по відношенню до дітей лише тоді, коли решта методів виявилися недійсними ».
Дискусія про доцільність покарання дитини велася в усі часи, ця проблема завжди була актуальним виховним питанням і безкінечною темою для обговорення. Сучасні педагоги вважають, що покарання як засіб виховання, потрібне, але воно має бути розумним, справедливим і зрозумілим дитині; провинившись, дитина завжди має розуміти за що її покарано.
Як же батькам засвоїти мудру і розважливу науку виховання? Насамперед, варто зрозуміти: до тих пір, поки малюкові не виповниться два роки, сварити та карати його безглуздо.
Тільки з дворічного віку дитина починає усвідомлювати свою окремість від світу, і разом з тим усвідомлює, що певні вчинки та події радують оточуючих дорослих і вважаються гарними, а якісь - засмучують, дратують і вважаються поганими. Саме зараз треба встановити правила одні для всіх членів родини і суворо дотримуватись їх. Пам'ятайте: дитина вчиться не за вашими словами, а за вашими вчинками!
Роз'яснення дитині поганого, що було в її вчинку, має бути основою покарання. Це роз 'яснення треба давати в спокійному тоні і не підвищуючи голосу.
В окремих випадках найсильнішим засобом запобігання проступкам дітей виявляється не покарання, а заохочення, тобто коли дитину кілька разів похвалять за те, що вона утрималась від негативного вчинку.
У всій системі заохочень та покарань важливу роль відіграє й інтуїція батьків - адже ви як ніхто інший знаєте свою дитину, знаєте, яка вона, її чесноти і вади, схильності і бажання. Виховуючи своїх дітей, намагайтеся бути одночасно і незламно стійкими, і надзвичайно ніжними; приділяйте їм увагу, піклуйтеся про них і не забувайте, що наші малята повсякчас потребують любові, турботи і батьківського тепла.

Правила покарань

- Покарання не повинне шкодити здоров'ю - ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним.

- Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо ви зрозуміли, що занадто м'які, довірливі і нерішучі.

- Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок»!

- За один раз - одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все відразу, а не по одному за кожний вчинок.

- Термін давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням.

- Покарали - пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи - ані слова. Не заважайте розпочати дитині життя спочатку.

- Без приниження. Щоб там не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви несправедливі, дія покарання буде зворотною.